kiriv's блог

Сьогодні на роботі , як я і відчував із самого ранку - завал.На 6 ліжках 7 чоловік .
Таке буває тільки як чергує мій швагро, але тепер він у відпустці і мабуть його "естафета" передалася . З семи чоловік 2 на дофаміні 4 на кисні - весело. Завідуючий поки обдзвонив всіх обласних спеців пройшло півтори години. Нарешті таки викликали бригаду до дитини з двобічною пневмонією і температурою 39.

З першого грудня я знову став простим анестезіологом наче і не було 5 років роботи в адміністрації лікарні. Тепер все більше і більше розумію покійного батька який так само у 98 відмовився від керівної посади і залишився просто тим ким він і був все життя - лікарем. Мені завжди подобалось працювати інтенсивістом , недолюблював я проведення наркозів і тепер я займаюся лікуванням хворих. Роботи правда останнім часом багато , менше 3х хворих у реанімації з 1го числа небуло. Як правило хворі важкі. За ці 20 днів більшість складала , або діти до року , або "девочкі" і "мальчіки" після 60.

Хронічно хочеться плюнути в сторону владонесучих , але чи то слини немає стільки , чи то вони так високо над нами піднялися... Крок здається безглуздим , але іншого нічого придумати не можу. Дивитися на те що робиться навкруги без рожевих окулярів неможливо . Або я вихований неправильно , або світ вкінець втратив всяку совість. Все йде по біблії із точністю , але навпаки. Обмани ближнього свого , укради , якщо не вкрав значить ти лох. Хто біля корита - при баблі , решта - біомаса, яка порпається у своїх проблемах , до яких не державі не депутатам справи немає.

17.12.2009
Міністр охорони здоров'я України Василь Князевич відвідав Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького з нагоди святкування 225-річного ювілею. Вітаючи колектив закладу, Василь Князевич наголосив: "Двісті двадцять п'ять років Львівського національного медичного університету були нерозривно пов'язані із буремною та непростою, іноді трагічною, історією нашого народу. І в цих складних умовах пройшло становлення університету, сформувались його всесвітньо відомі наукові школи, зросли сучасні клініки та лабораторії".

Около трех десятков зарубежных фармацевтических корпораций проводят в Украине клинические испытания лекарств, заявил газете Зеркало недели директор Государственного фармакологического центра Министерства здравоохранения Украины Виктор Чумак.

По его словам, клиническими испытаниями новых лекарственных препаратов на территории Украины занимаются международные фармацевтические корпорации, которые производят оригинальные препараты.

Україну визнано єдиною країною світу, де грип поширюється через
засоби масової інформації.
(Вісник ВООЗу)

Вирішив власне життя привести до ладу -
Буду балотуватися в президентську владу.
А чом би й ні? Кожному дорога відкрита
До, так би мовити, державного корита.
Мої руки нічого не крали, тіло моє не сиділо,
А якщо і сиділо, то яке кому діло?
Назбираю грошей, куплю індульгенцію -
І запишуся до еліти, богеми чи інтелігенції.
Вивчу гарну промову, відрепетирую міміку,
У власну риторику вплету критику та лірику.
Говоритиму про народ, про владу, про Україну-неньку,
Тим часом підберу собі костюмчик гарненький.
Народу все одно – кандидати порожні чи повні,

Дым рассеивается, у ворот рая стоят Равшан и Джумшут в белых халатах и в очках. Открываются ворота.
Выходит Апостол Петр (Светлаков)
— Э, вы че тут делаете?
— А, щьто делаим? Э ми тут...
— Я вас спрашиваю, что у вас там бабахнуло?
— Бабащнуль, да сильна, бабащнуль белемге калайдер сламался, нащяльника...
— Коллайдер? Да вы там ваще охренели что ли? Да вы поняли, что вы там натворили? Вы нахрена его ваще строили?
— Хигис деляли...
— Какой еще хигис?

— Бозонма хигис делали... Адин сделали, фтароой сделали, и вместе их два один сделали...
— Вы их че, столкнули что ли?

Як ви гадаєте скільки раз людина може при життєво отримати розряд дефібрилятром? Не знаєте от і я не знаю точно , але знаю пацієнта котрий протягом декількох років такій процедурі піддавася по 5-7 разів на рік.

Працюючи в залізничній лікарні ,мені було завжди цікаво спостерігати за контингентом пацієнтів залізничників, що лікувалися тут. Ті , хто працював на залізниці ще за часів Брежнєва, різко відрізнялися від тих, хто працювати почав після здобуття незалежності. Деколи потрапляли на лікування пенсіонери , які пам'ятали ще Сталінські часи, і саме це покоління, мабуть, і було найбільш видатним. Проте мова зараз буде вестись не про них , а про тих, хто почав працювати на колії вже за незалежної України.