Епізод другий : алергія

Працюючи в залізничній лікарні ,мені було завжди цікаво спостерігати за контингентом пацієнтів залізничників, що лікувалися тут. Ті , хто працював на залізниці ще за часів Брежнєва, різко відрізнялися від тих, хто працювати почав після здобуття незалежності. Деколи потрапляли на лікування пенсіонери , які пам'ятали ще Сталінські часи, і саме це покоління, мабуть, і було найбільш видатним. Проте мова зараз буде вестись не про них , а про тих, хто почав працювати на колії вже за незалежної України.
Всі вони були просто переповнені гордості , що працюють на колії, і особливо це було помітно , коли їхня робота була пов'язана безпосередньо із рухом поїздів. На той час, про який йде мова , в залізничних лікарнях України вже було запроваджено страхову медицину і кожен залізничник мав страховий поліс , який оплачував їм лікування в колійових лікарнях. Під категорію застрахованих також попадали і пенсіонери, які працювали на колії, залізниця оплачувала їм 2 страхових випадки на рік. Одним із самих важливих моментів для працівників залізниці є медична комісія і допуск до роботи. Тому, якщо у хворого є якась патологія, що піддається оперативному лікуванню , вони старалися якомога швидше прооперуватися , аби не втратити роботу . В ті часи моя заробітна платня була в 3-4, а то і в 5 разів меншою, ніж у них.
Одного весняного дня наш завідуючий Тихон Сименович попросив оглянути хворого , що йшов на планове лікування пахової кили. Звісно, більшість таких операцій проводять під місцевою анестезією, але часом в процесі операції можуть виникнути різні неприємні сюрпризи, і тоді мені приходилось терміново вводити хворого в наркоз. Тому я ,як правило ,оглядав таких хворих. Мені сказали, в якій палаті перебуває хворий і я рушив на передопераційний огляд.
В палаті лежав всього один пацієнт, до якого я і підійшов . Після огляду хворого спитав : "Чи є у вас алергія?"
Як ви гадаєта , що відповів мені пацієнт? От і не вгадали . Він видав купу непотрібної інформації і в кінці видав коронну фразу :
-" Я железнодорожник , мне в этой болнице всё должны дать бесплатно. И аллергию тоже".
Я випав в осад і зрозумів , що далі розмову з пацієнтом вести немає ніякого сенсу ...