робота

23.04.2012 Понеділок почався як завжди "весело". Власне він почався для мене ще вчора , коли замість поїздки на кладовище мене викликали на роботу. Одному із пацієнтів стало м'яко кажучи"дуже погано", тобто у хворого до 0 впав тиск і почався набряк легень, а черговий лікар в цей час був на терміновій операції в гінекологічному відділені. От мені й довелося надавати допомогу цьому хворому. Поки "стабілізовував"стан хворого повернувся черговий анестезіолог із операції. У відділені на той час було уже 5 пацієнтів , 6 пацієнтку до мого приїзду встигли вже перевести на хірургічне відділення.

Думав зміню профіль роботи, з'явиться більше часу... але не все буває як плануєш.

Останній запис зробив у четвер. Здається як давно це було....... Зробив запис і поїхав на роботу. Викликав шеф - який чергував. Його викликали на операцію , а на приймак привезли важку жінку в якої наростала задишка....

З першого грудня я знову став простим анестезіологом наче і не було 5 років роботи в адміністрації лікарні. Тепер все більше і більше розумію покійного батька який так само у 98 відмовився від керівної посади і залишився просто тим ким він і був все життя - лікарем. Мені завжди подобалось працювати інтенсивістом , недолюблював я проведення наркозів і тепер я займаюся лікуванням хворих. Роботи правда останнім часом багато , менше 3х хворих у реанімації з 1го числа небуло. Як правило хворі важкі. За ці 20 днів більшість складала , або діти до року , або "девочкі" і "мальчіки" після 60.