Звичайний понеділок

23.04.2012 Понеділок почався як завжди "весело". Власне він почався для мене ще вчора , коли замість поїздки на кладовище мене викликали на роботу. Одному із пацієнтів стало м'яко кажучи"дуже погано", тобто у хворого до 0 впав тиск і почався набряк легень, а черговий лікар в цей час був на терміновій операції в гінекологічному відділені. От мені й довелося надавати допомогу цьому хворому. Поки "стабілізовував"стан хворого повернувся черговий анестезіолог із операції. У відділені на той час було уже 5 пацієнтів , 6 пацієнтку до мого приїзду встигли вже перевести на хірургічне відділення. Викликали ургентного кардіолога і після його огляду 2х лежачих хворих перевели однією швидкою в кардіологічне відділення. Коли я їхав до дому то у відділення вже клали 12 річну із менінгітом у важкому стані.
Коли я їхав зранку на роботу, то нічого доброго я від сьогоднішнього дня не очікував, але реальність виявилась іще гіршою. Першим неприємним сюрпризом виявилася поїздка завідуючого відділенням на Київ разом із пацієнтом із неврологічного відділення. Другим - виявилася , ще одна госпіталізована дитина із вперше виявленим цукровим діабетом і кетоацедозом (ацетон в крові).
Після ранкової п'ятихвилинки я зібрав консультантів , аби вирішити подальшу тактику лікування дітей. У відділені були : Начмед, заступник головного лікаря з ОМД, завідуюча дитячим відділенням, дитячий отоляринголог, дитячий ендокринолог, дитячий невролог, не рахуючи , ще 4х анестезіологів.Дитину із діабетом повезли в обласну дитячу лікарню в ендокринологічне відділення, ще 2х хворих знову таки перевів у кардіологічне відділення. До дитини із менінгітом приїхала бригада із дитячої лікарні і забрала також дитину на Рівне.
Я гадав , що "пекло" припинилося , але так не рахували лікарі ОПЛ с.Орлівка , які перевели до нас хворого без свідомості, який судомив, а через годину після госпіталізації дав зупинку серця і дихання. Вчасно і вдало проведені реанімаційні міроприємства повернули хворому життя, а от чи вдасться повернути йому здоров'я ?
Виходив я з відділення о 17:45 і у відділені залишався один пацієнт , але коли я телефонував до чергового лікаря то в 18:15 їх у відділені стало двоє. Я впевнений на 100% , що до ранку їх число подвоїться. Крім цього за сьогоднішній день в лікарні було проведено 4 операції під загальним знеболенням одна планова і 3 ургентні, а на 24.04.2012 заплановано вже 3 планові операції.
От так ми і живемо в реанімації , як назвали нас на одному із місцевих сайтів "У мене особисто і родичів-знайомих ніхто ніколи і не вимагав, (крім анестезіологів - отам в цьому плані профі)". Ми не всемогутні, ми прості люди і нам так само тяжко як всім навколо, ну може трошки тяжче, адже ми бачимо все не тільки зверху , а й з середини.