Ви є тут

Інтерв'ю Міністра охорони здоров'я України Василя Князевича газеті "Урядовий кур'єр"

Зображення користувача kiriv.

Інтерв'ю Міністра охорони здоров'я України Василя Князевича газеті "Урядовий кур'єр" ( "Вакцинація: вибір оптимального захисту" ) :
Вакцинація в контексті захисту від пандемічного грипу набуває актуальності. Чи не стане вона провальною, як додаткова імунізація проти кору та краснухи? І чи зможе держава протистояти антивакцинальній кампанії, якщо така почнеться, - ось невеликий перелік питань, на які суспільство очікує відповіді. Про ці та інші аспекти розповів "Урядовому кур'єру" Міністр охорони здоров'я України Василь Князевич.
- Василю Михайловичу, сьогодні вирішується питання про ввезення на територію України вакцини від пандемічного грипу. Чи існує загроза, що великі зусилля держави будуть марними, бо люди просто не підуть на щеплення?
- Це питання дійсно складне і така загроза цілком реальна. Після антивакцинальної кампанії ми маємо проблеми навіть з обов'язковими щепленнями, не кажучи вже про добровільні, які були не надто популярні у наших громадян. Разом з тим, держава повинна забезпечити можливість кожному захистити себе від загрози епідемічних захворювань.
- До сьогодні ми чуємо неоднозначну оцінку стосовно того, чи правильно було ухвалено рішення про доцільність позапланової імунізації проти кору та краснухи в 2008 р. Можливо, ситуація в Україні і не потребувала таких масових щеплень?
- Відразу хочу наголосити, що робота по вивченню епідситуації розпочалася задовго до мого приходу на посаду міністра. В 2005-2007 рр. вітчизняними та міжнародними експертами були вивчені усі спалахи в Україні, проведено серологічні дослідження гуморального імунітету в усіх регіонах та визначено науково обгрунтований контингент населення віком 16-29 років, найбільш уразливий до кору і краснухи. Особливо велику роботу провело міністерство охорони здоров'я на чолі з Юрієм Поляченком, а згодом Юрієм Гайдаєвим та міністерство сім'я, молоді і спорту на чолі з Віктором Коржем. Саме завдяки активній позиції Мінсім'ямолодьспорту в 2007 р. вдалося переконати ЮНІСЕФ та підписати з цим фондом угоду про надання Україні гуманітарної допомоги на 5,5 млн доларів для реалізації вказаної програми і закупівлі для нашої країни 9 млн доз вакцини, шприців і обладнання.
Вже на початку літа 2007 р. ЮНІСЕФ повідомив Україну про те, що проведено тендер і для України закуплено 9 млн доз вакцини проти кору і краснухи виробництва Індійського інституту сироваток, якість якої шляхом перекваліфікації гарантована ВООЗ. У відповідь МОЗ України, як виконавець міжнародної угоди, підтвердив готовність провести у 2007 році кампанію додаткової імунізації та дав згоду на ввезення і використання 9 млн доз вказаної вакцини без її реєстрації як гуманітарної допомоги, що відповідає чинному законодавству.
- Тобто ви хочете сказати, що ця кампанія мала стартувати ще у 2007 році?
- Так. Проект розпорядження Кабінету Міністрів України ще у 2007 р. був погоджений в установленому порядку та завізований без зауважень або з зауваженнями, які враховано: Міністерством сім'ї, молоді та спорту (Корж В. П.), Міністерством освіти та науки (Жебровський Б. М.), Міністерством фінансів (Копилов В. А.), Міністерством економіки (Кінах А. К.), Академією медичних наук (Розенфельд Л. Г.), Службою безпеки України (Наливайченко В. О.), Міністерством оборони (Гриценко А. С.), Міністерством юстиції (Лавринович О. В.), Міністерством з питань надзвичайних ситуацій (Шуфрич Н. І.) та іншими центральними органами виконавчої влади та обласними держадміністраціями. Додаткову імунізацію в Україні мали розпочати ще восени 2007 року.
Однак, у зв'язку зі зміною уряду, розпорядження не було підписано і в грудні-січні 2007-2008 рр., коли я очолив міністерство, проект документа без змін знову був перепогоджений вказаними центральними органами виконавчої влади і облдержадміністраціями (підкреслю!) без зауважень. Після цього було прийняте Розпорядження Кабінету Міністрів України "Про затвердження плану заходів з проведення додаткової імунізації населення проти кору та краснухи на 2008 рік" (N 348-р) та почалась його реалізація.
Як лікар вкотре наполягаю, що ухвалене рішення було абсолютно обґрунтоване та необхідне для нашої держави.
- Багато звинувачень на адресу МОЗ було пов'язано з тим, що індійська вакцина не була зареєстрована в Україні. Зараз же депутати розглядають можливість внесення змін до законодавства, аби вакцину від пандемічного грипу завезли за спрощеною процедурою.
- На цьому питанні я б хотів зупинитись окремо. Існує два шляхи ввезення вакцини на територію України: стандартна схема з процедурою реєстрації для багаторазового використання та як гуманітарної допомоги без реєстрації для одноразового використання. Підкреслю, українське законодавство передбачає можливість і необхідність ввезення та використання незареєстрованого лікарського засобу, яким є вакцина, у випадку загрози епідемічних захворювань, в числі яких є кір, краснуха, дифтерія, грип, ін.
Крім того, чинним законодавством не встановлено порядку державної реєстрації вакцини у разі використання її на виконання міжнародних зобов'язань. Міжнародні угоди, відповідно до Конституції України, є частиною національного законодавства, а питання порушення законодавства щодо реєстрації вакцини виникло тільки тому, що не було проаналізовано зміст міжнародних угод.
Oтож не можна говорити про порушення чинного законодавства України, оскільки ним встановлено примат міжнародного права над національним у цій сфері (ст. 51 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення").
До речі, жодна країна світу, де проводились кампанії додаткової імунізації, не ставила під сумнів гарантії ВООЗ щодо якості вакцини та не проводила її реєстрації. Тож Україна стала першою державою, яка створила такий прецедент.
Більше того, в Україні неодноразово використовували норми законодавства для ввезення вакцин за спрощеною процедурою. Наприклад, у 2007 р. проти пташиного грипу. І ніхто тоді не звинувачував МОЗ у геноциді українського народу, бо політика не втручалася в медицину.
- Ви неодноразово заявляли, що смерть підлітка з Краматорська не пов'язана зі щепленням. Щось змінилось відтоді чи ви так само дотримуєтесь цієї точки зору?
- Із сумом повертаюсь до теми смерті підлітка. Комусь дуже потрібно було пов'язати цю смерть з вакцинацією. Боюсь лише, що тоді не усвідомлювались страшні наслідки, які тепер має Україна. Антивакцинальні кампанії відбувалися в багатьох розвинених і не дуже країнах. Їх метою завжди були меркантильні інтереси, а найчастіше - політичні наслідки. Україна - не виняток. Найнеймовірніші інсинуації вбивалися в свідомість, аби дискредитувати уряд. Все це лягало на благодатний грунт загальної недовіри суспільства до влади та системи охорони здоров'я, яка і так всі ці роки фінансувалася за залишковим принципом, і тепер ледь жевріє.
Ще раз висловлюючи щире співчуття батькам хлопчика, на підставі кваліфікованих і незалежних від міністра і міністерства медичних експертиз вітчизняних та міжнародних фахівців, на підставі результатів донецької патологоанатомічної та міжнародної науково-практичної конференції в Києві (в яких загалом було задіяно близько 500 фахівців - а це патологоанатоми, судмедексперти, інфекціоністи, гематологи, імунологи, епідеміологи та багато інших) стверджую, що ця смерть не пов'язана з вакциною чи вакцинацією.
Я переконаний, що кожному зрозуміло, якщо із одного флакона щеплено дев'ять дітей і вісім почувають себе добре, а в одного розвинулась клінічна картина, яка ніколи і ніде в світі не була описана за 8 років використання цієї вакцини в кількості майже 360 мільйонів доз, то вакцина і щеплення тут не може бути причиною смерті.
- Ви стверджуєте, що індійська вакцина була якісною?
- Так. Її якість не викликає сумніву. Це ґрунтується на додаткових дослідженнях французької лабораторії, до якої МОЗ звернулося по незалежну експертну оцінку, та на повторному ретельному аналізі якості вакцини "Центром імунобіологічних препаратів". Я вже не кажу про початкову процедуру прекваліфікації, яка передбачає таку перевірку якості і в таких лабораторіях, про які Україна може лише мріяти.
Саме ця вакцина з 2000 року використовується в світі. Кампанії з додаткової імунізації проти кору та краснухи вакциною цього ж виробника проведені в епідемічно неблагополучних країнах: у 2000-2002 рр. - у Киргизстані, Молдові, Албанії; у 2003 році - в Туреччині; у 2004 році -у Таджикистані; у 2005 - в Казахстані... Сьогодні ця вакцина зареєстрована у Швейцарії.
- Як відреагувала міжнародна спільнота на рішення знищити виділену безкоштовну вакцину від кору/краснухи і чи захочуть допомагати Україні з вакциною проти грипу?
- МОЗ України поінформувало ВООЗ та Дитячий Фонд ООН ЮНІСЕФ щодо неможливості використання в Україні протягом 2009 р. вакцини проти кору та краснухи, яку було надано в якості гуманітарної допомоги. Відтак Україні чітко дали зрозуміти, що фінансової допомоги на кампанію з елімінації кору та краснухи тепер можна не очікувати. А загроза спалахів, як відомо, до сьогодні залишається.
Нагадаю, свого часу міністру економіки та фінансів Великої Британії Гордону Брауну довелося докласти чимало зусиль, аби переконати міжнародних донорів виділити Україні кошти на проведення кампанії додаткової імунізації, в той час, коли в світі були десятки країн значно бідніших за Україну та які реально чекали на цю вакцину. Тоді з річного бюджету ЮНІСЕФ, розрахованого на 32 країни світу, Україні віддали 15% всіх коштів. За ці гроші аналогічні кампанії можна було провести у 8 країнах, які цього чекали. На жаль, Україна надані кошти бездарно втратила.
Мені складно сказати, чи буде ВООЗ йти назустріч Україні, як це було раніше, та безкоштовно надавати вакцину. Поки що ми стоїмо в черзі на вакцину проти каліфорнійського грипу, як і сотні інших країн. На сьогодні лише дві країни (Росія та Канада) надали нам матеріали для початку процедури реєстрації вакцин від грипу.
- Які наслідки, на Вашу думку, ми маємо через минулорічний "вакцинальний скандал" і що поверне довіру до щеплень?
На жаль, для України наслідки сьогодні дуже сумні, і я можу їх перерахувати:
1. Страх у громадян перед вакцинацією сьогодні більший, ніж реальні загрози для життя і здоров'я громадян від інфекційних хвороб. Сьогодні всі налякані спалахом грипу, але немає гарантії, що завтра українці не почнуть вмирати від керованих інфекцій лише через те, що піддалися впливу антивакцинальників.
2. Додаткової вакцинації проти кору і краснухи в 2009 році не буде, а відтак, за прогнозами епідеміологів, чергові спалахи на кір та краснуху можна очікувати у 2010 - 2011 рр.;
3. Гроші, виділені для України міжнародними донорами на вакцинацію, втрачено, а додаткове фінансування на закупівлю вакцини для елімінації в державі не передбачено;
4. Міжнародні партнери ВООЗ, ЮНІСЕФ констатували, що Україна отримуватиме консультативну та організаційну допомогу, але фінансова надаватиметься вкрай обережно;
5. Попередні розрахунки свідчать: на придбання вакцини лише проти кору/краснухи за бюджетний кошт державі необхідно виділити в межах 70 - 100 млн грн.;
6. Імунопрофілактика повинна стати не лише турботою профільного міністерства, а й державною політикою на всіх рівнях.
І останнє: медицина, як і політика, - це мистецтво можливого, але це ще й моральна відповідальність за вибір шляху менших ризиків і порятунку більшості життів. Медики своє слово сказали, тепер рішення щодо популяційного захисту населення, щодо підтримки імунопрофілактики як складової державної безпеки - за політичною елітою України.
Прес-служба МОЗ України
за інформацією газети "Урядовий кур'єр" №221 від 27.11.2009 р.
http://moz.gov.ua/ua/main/press/?docID=14217

Ну-ну , поживемо побачимо як ви будете агітувати населення щепитися від грипу , в той час коли медики втратили довіру громадян , зокрема довіру до щеплень. Які ви використаєте важелі впливу на простих громадян , аби вони добровільно прийшли і щепилися від грипу. Скоріш за все знову напишете накази де зобов'яжете медпрацівників (якім вже не довіряють) посилити санітарно просвітня роботу з населенням і щомісячно подавати звіти в центр про кількість загітованих громадян. А в цей час депутати з трибун всіх рівнів будуть звинувачувати медиків у всіх смертних гріхах пов'язаних із вакцинальною кампанією. От такий театр абсурду української дійсності...